Кілька відер на день аби приготувати на всю родину, випрати речі та помитися… Так сьогодні живуть мешканці Нікополя, в якому повністю відсутнє централізоване водопостачання. Нагадаємо, така ситуація склалася через падіння рівня води у водосховищі через підрив росіянами Каховської ГЕС. Підтримати колег з Нікопольського водоканалу свої машини та працівників відправило чимало комунальних підприємств України, в тому числі і «Черкасиводоканал». Наш водій Володимир Зелінський повернувся зі зневодненого міста (там його зараз змінив інший водій нашого підприємства) і поділився враженнями, які назбиралися за тиждень.
«Черги, постійні черги, біля кожної автоцистерни – мінімум із півсотні осіб, а ще – обстріли… В місті «сухо» і гучно, – розповідає Володимир Зелінський, водій КП «Черкасиводоканал». – Повітряні тривоги в Нікополі чутно кожної години. На вулиці – не зустрінеш жодної людини, яка б йшла без 5-літрової пляшка чи відра. Щоб допомогти жителям, я і мій колега Володимир Шадловський відправилися разом з автоцистерною Черкаського водоканалу у відрядження.





Мій робочий день починався о 6 ранку і закінчувався о 22 годині. Так, роботи багато, бо забезпечити понад стотисячне «сухе» місто водою – нелегке завдання. Я радий, що долучився до цього завдання. Хочеться підтримати і побратимів із водоканалу, і жителів Нікополя, вони зараз в реально скрутній ситуації. Води в місті – немає зовсім. Багато людей виїхали та чимало і залишилося: біля цистерн стоять і з маленькими дітками, і пенсіонери… Але вони молодці, не жаліються, спокійно чекають своєї черги, посміхаються, жартують…
Набрати воду люди можуть зараз – в пунктах розливу, їх кілька десятків у різних районах. Люди приходять сюди по кілька разів на день, бо за раз дають в одній руки не більше 20 літрів. На всю родину цього, звісно, не вистачає, бо треба і попити, і їсти приготувати, і помитися… Це дуже добре, що приїхали колеги з багатьох міст на допомогу з своїми водовозками, бачив і чимало пожежних машин, які допомагають розвозити воду. Крім того, волонтери і благодійні організації ще привозять вантажними авто питну воду в пляшках. Так, з 16 червня у Нікополі розпочали видачу бутильованої питної води окремим категоріям громадян – здебільшого інвалідам та соціально незахищеним верствам населення. Місто тримається, незважаючи на таку екстремальну ситуацію і постійні обстріли. Їх в місті чути добре. Мінімум раз на годину оголошується повітряна тривога… Не знаю, як довго буде тривати така ситуація, влада Нікополя думає над альтернативним водозабором, але знову ж таки постійні обстріли – поки не дають це реалізувати… Будемо допомагати стільки, скільки буде потрібно, зараз там залишився мій колега-водій, а якщо потрібно, то я знову повернуся в Нікополь, щоб підтримувати місто і надалі. Бо лише разом ми можемо наблизити перемогу і перемогти ворога!» – розповів у інтерв’ю Володимир Зелінський.


Залиште свій відгук
Хочете долучитися до обговорення?Спробуйте!