«Знайшли під час розкопок царську золоту монету, але найбільший скарб – це черкащани, які відігрівають в мороз бригаду чаєм»: слюсар АВР Віктор Прядка про цінні знахідки та робочі сюрпризи

На «Черкасиводоканалі» – Віктор Вікторович працює все житті. Як прийшов на практику після училища на підприємство, так і залишається у нас вже 33 роки. Він – завжди усміхнений слюсар 5-го розряду аварійно-відновлювальних робіт водоканалу. І саме Віктор Прядка з колегами виїжджає на мережу, коли Ви, дорогі споживачі, повідомляєте нам про витоки, провалені люки тощо. У цій статті ми розпитали його, наскільки складною є його робота, а також – про оригінальні знахідки під час розкопок та сюрпризи від черкащан. 

Професія на все життя

«Так, я дійсно на водоканалі працюю все своє життя, чи не з пелюшок – сміється 49-річний Віктор Прядка, – прийшов вперше ще 90 року, на практику від училища, де я навчався. Мені тут сподобалося, закінчив навчання і влаштувався на роботу вже на постійній основі. Починав працювати слюсарем аварійно-відновлювальних робіт (АВР) 3 розряду, зараз вже маю 5-й розряд. Робота – нелегка, звісно. Там, де водичка в місті холодна біжить – туди одразу і ми їдемо, обслуговуємо і водопровід, і каналізації. Це і налагоджувальні роботи, так і підтримка експлуатації зазначених вище мереж. Головне завдання – виконати аварійні роботи якомога швидше (звісно, і якісно), бо маємо якнайшвидше дати людям воду».

Робочі сюрпризи

«Так, працюємо і спеку, в мороз, незалежно від пори року і погоди – виконуємо роботи. Буває це займає півдня, а буває кілька діб… Все залежить від того, яка саме труба дала збій, її стан, чи можна її ще відремонтувати, або треба лише міняти. Робота приносить цікаві несподіванки. Наприклад, колись з колегами знайшли золоту монету ще часів царя Миколи. Але найголовніший скарб – це наші люди. Колись працювали у мороз мінус 20, чоловік вийшов з приватного будинку, приніс чай усім, смаколики, відігрівав нашу бригаду, при чому ще й словами вдячності. О, згадав ще одну цікаву ситуацію: нам подзвонила жінка, яка побачила аварійний люк (у нього кришка провалилася), викликала нас, ми приїхали вже за півгодини. Жінка тоді дуже зраділа, що так швидко приїхали, побігла в магазин і принесла нам цілий пакет солодощів. Пам’ятаю, як ми тоді були розчулені і приємно вражені…

Нова Україна=нові водогони

«Так, мережі вже старі, їх треба міняти, а не латати. Мрію, щоб Україна пошвидше перемогла це зло, яке на нас напало, щоб ми відбудували все, що знищив агресор, мрію, про нові водогони у новій країні. І щоб люди частіше посміхалися…».