Здавалося б: відкрив кран – і в ньому завжди є вода… Помив посуд, прийняв ванну… І так щодня. Зізнайтеся: цих «побутових радощів» не помічає ніхто з нас. А от тільки-но в крані пересихає – люди одразу згадують про водоканал. І тоді на допомогу виїжджають наші «чарівники» на чолі зі старшим майстром цеху водопостачання і водовідведення Віталієм Токарем. І тут починається справжній квест: знайти витік, розкопати, ліквідувати аварію… Скільки часу на це потрібно і які труднощі трапляються під час роботи – Віталій Михайлович розповів нам в традиційній рубриці «Обличчя водоканалу».
І в шалену спеку, і в міцний мороз…
«Я працюю на водоканалі з 2009 року, тобто вже майже 15 років. Раніше працював на ТЕМПі, теж був на посаді майстра. Там були «вода-тепло», тут «вода-каналізація», тобто я все життя займаюся тим, щоб містяни були «в теплі, в добрі і з водою» (сміється).
На «Черкасиводоканалі» я спочатку був майстром, техніком, потім вже отримав посаду старшого майстра. В мої обов’язки входить: зібрати бригаду, проінструктувати її перед виїздом, пояснити всі особливості майбутньої роботи, донести їм всі ризики, організувати необхідну техніку, матеріали, спорядження, працювати разом з хлопцями на об’єкті.
Роботу свою люблю, бо вона цікава і відповідальна. Ми даємо людям найнеобхідніше. Без води – немає життя. Водночас, ця робота ще й складна. Ми на локації до тих пір, поки не завершимо працювати. Бувало затримувались і до 23.00, зазвичай це роботи, які пов’язані з водоводами: там гігантські засувки, великий обсяг роботи.. Але ніхто з наших працівників – ніколи не піде додому, поки не дороблять роботу, бо люди мають бути з водою, з каналізацією.
Найважче ж працювати взимку: мороз, холод, тверда земля… Влітку, якщо облився водою – нічого страшного – висохне швидко, а от уявіть цю ж ситуацію в мінус двадцять… Тому хлопці зимою запасаються дровами, гарячою водою, щоб не замерзнути. Щиро вдячні нашим людям, які приносять нам чай, каву, дякують за нашу роботу» – вдячний Віталій Токар.
Профілактувати чи ремонтувати?
«Зараз ми маємо велику проблему – нам катастрофічно не вистачає робочих рук: багато хлопців на фронті, чимало працівників пішли на пенсію, а замінити їх – немає ким, молодь не часто обирає робітничі спеціальності. Крім того, для кожного нового працівника потрібен час, щоб навчити… Це тонка справа… Тому зараз ми маємо велике навантаження на бригади.
Крім того, аварії краще попереджувати, аніж ліквідовувати. Так, раніше у нас були бригади «профілактики»: робили обстеження і плановий ремонт колодязів, колонок, водоводів. Але зараз, знову ж таки, через кадровий голод, ми більше займаємося саме ліквідацією аварій. Тож, запрошуємо до нас молодих спеціалістів, які готові носити горде звання «комунальник», обіцяємо навчити всіх тонкощів і секретів» – наголошує Віталій Михайлович.
Залиште свій відгук
Хочете долучитися до обговорення?Спробуйте!