
Коли ми милуємося затишними куточками нашого міста, ми рідко замислюємося, чиї саме руки стоять за цією щоденною стабільністю. Сьогодні у нашій рубриці «Обличчя Водоканалу» — розповідь про людину, яка вміє створювати комфорт «з нуля» та тримає будівельний фронт підприємства у найскладніші часи. Знайомтеся: Геннадій Тамаз, начальник ремонтно-будівельної дільниці КП «Черкасиводоканал». Днями за високий професіоналізм, вагомий внесок у відбудову України та забезпечення стійкості критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, Геннадій Петрович був представлений до відомчої заохочувальної відзнаки Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
«У житті не думав, що буду будівельником»
«Коли в школі нас питали, ким ми хочемо бути, всі кричали: водіями, космонавтами, пілотами! Я теж дуже хотів у цивільну авіацію, марив літаками, — посміхається Геннадій Тамаз. — Навіть поступав після армії у Київський авіаційний університет. Але не пройшов за критеріями медкомісії. Долю вирішив випадок: під час служби в армії я потрапив у будбат, там відчув смак цієї роботи. Подумав: а чому б ні? І вступив до Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за спеціальністю “Водопостачання та водовідведення”.
До КП «Черкасиводоканал» у Геннадія Петровича, за його власним виразом, було «два пришестя». Вперше молодий інженер-будівельник прийшов сюди у січні 2005 року одразу після університету. Згодом був період роботи в інших структурах міста. Проте рідне підприємство знову покликало назад. І з травня 2018 року Геннадій Тамаз незмінно очолює ремонтно-будівельну дільницю.

Від питних фонтанчиків до підземних таємниць
«Для нас немає неможливих завдань, — розповідає начальник дільниці. Так, рутина буває всюди: приміщення за приміщенням, ремонт за ремонтом. Але мені завжди подобалося творити щось нове, нестандартне, де можна увімкнути творчість. Пам’ятаю, як ми у 2013 році будували фонтан на території підприємства, ох скільки цікавих викликів пройшли там! Там же, до речі, знайшли давній, нікому не відомий водопровід, який колись давно живив нашу водонапірну башню.
Особливе тепле почуття у керівника викликають і перші питні фонтанчики, які підприємство свого часу почало встановлювати на вулицях міста. «Здавалося б, така примітивна річ, дрібниця. Раніше стояли старі радянські, на них ніхто уваги не звертав. А ми розробили нову генерацію — класні, зручні. Прораховували все до дрібниць: як людина йтиме з тротуару, щоб їй було комфортно підійти, нахилитися, налити воду. І коли бачиш, що людям це приносить користь — на душі стає дуже приємно».
«Люди обіймали зі сльозами на очах»: випробування війною
Найважчі, але водночас найбільш визначні сторінки у роботі ремонтно-будівельної дільниці Геннадія Тамаза з’явилися під час повномасштабного вторгнення. Бригаді будівельників водоканалу довелося ліквідовувати руйнування як у рідних Черкасах, так і на зруйнованому деокупованому Півдні країни. У серпні 2023 року Геннадій Тамаз очолив будівельний десант водоканалівців, який вирушив на деокуповану Херсонщину в межах всеукраїнської ініціативи «Пліч-о-пліч». Протягом двох тижнів черкаська бригада відновлювала понівечені житлові будинки у селі Новопетрівка.
«Найважче емоційно — це бачити розбиті, понівечені ворогом людські хати, — ділиться спогадами начальник дільниці. — Але те, як нас зустрічали місцеві, перекривало будь-яку втому та страх. Люди підходили, обіймали нас зі сльозами на очах, дякували, що ми приїхали на допомогу з Черкас. Вони не вірили, що знову матимуть дах над головою».



«Знаєте, про що я мрію? Мені б дуже хотілося збудувати для нашого Водоканалу і міста технопарк-музей. Хочеться зібрати в одному місці всю нашу історію: від перших старих, древніх засувок — до сучасного обладнання, яке ми використовуємо зараз. Щоб це була не просто закрита виставка, а відкритий навчальний майданчик. Оце була б дійсно крута і корисна справа для Черкас!» — зізнається Геннадій Петрович.



Залиште свій відгук
Хочете долучитися до обговорення?Спробуйте!