«Вже понад сто двадцять років – такий загальний стаж моєї родини на водоканалі»: слюсар АВР в третьому поколінні Юрій Пониско розповів про любов своєї родини до водопровідної справи

 «40 років працював на водоканалі мій батько, по 30 – бабуся і батько… І ось вже 21-й рік працюю тут і я. Така у нас справжня водоканалівська династія…», – розповідає слюсар аварійно-відновлювальних робіт Юрій Пониско. Він – ще одна наша гордість і той самий супер-герой, який щодня рятує каналізаційні мережі міста під час екстремальних ситуацій. І у нашій традиційній рубриці «Обличчя водоканалу» він поділився секретами: чи легко підкорювати «підземелля міста», що (і навіть кого) він там зустрічав і чому вся його родина вже в третьому поколінні так любить «Черкасиводоканал».

Справа всієї родини

«Я прийшов на «Черкасиводоканал» у 2002 році. До мене тут працювала вся моя родина: понад 40 років працював водієм аварійної бригади мій батько, Пониско Володимир. Працював і мій дід Пониско Микола, він був, як і я, слюсарем аварійно-відновлювальних робіт – понад 30 років. Ще стільки ж тут працювала і моя бабуся Катерина Пониско. Вона – одна із двох жінок, які за історію водоканалу, були слюсарями АВР на мережах. Ось така унікальна родинна історія у нас… І ще з дитинства, з першого класу, рідні іноді брали мене на роботу. Я захоплювався їхньою працею, мені було дуже цікаво спостерігати, як і що вони роблять, чим міг – допомагав, ключі там подавав, інструменти…» – згадує Юрій Пониско.

Третє покоління любові

«Потім я теж вирішив продовжити родинну справу, батьки, звісно, мене підтримали. Мені подобається моя робота своїм різноманіттям, щодня їздимо в різні місця, нова атмосфера, нові об’єкти, Я розумію важливість своєї роботи – без нас не буде ані води, ані каналізації. Тож, це велика відповідальність перед всім містом. Цікаво також працювати, бо немає монотонності, потрібно проявляти логіку, щось постійно вигадувати, шукати виходи зі складних ситуацій».

Що/кого зустрічали у підземеллі

«Так, цікаві знахідки і «зустрічі» були. Знаходили монети, телефони, планшети, прикраси. Віддаємо на допомогу ЗСУ. Зустрічали і оригінальних жителів підземелля. Колись побачили купу білих … декоративних щурів в каналізації. Як виявилося, в одному з офісів був тераріум, тварини з нього втекли і оселилися під землею. Колись також врятували собаку, яка впала в люк, ми вчасно все відкрили, витягли. Дуже хотів би попросити мешканців Черкас, щоб слідкували за тим, що кидають до каналізації, не забивали мережі, адже вони вже старі, треба їх берегти, давайте піклуватися про наше рідне місто разом! Дякуємо!» – просить  містян Юрій Пониско.