Вона – завжди на «позитиві». Бо гумор і посмішка – її головні професійні секрети у роботі з колегами. А їх у неї – аж 650. І щодня до її «королівства», а точніше на склад водоканалу, приходять десятки працівників. Хто – за новою спецформою, хто за лічильником, а хто – просто підзарядитися гарним настроєм. У рубриці «Обличчя водоканалу» розповідаємо секрети, якими «скарбами» завідує наш комірник Вікторія Білооченко та які смішні випадки запам’яталися їй за час роботи.
Королева цифр
«Вперше на водоканал я потрапила у 9 років, тут моя мама працювала касиром. Працювала довго – протягом 20 років, в 1991 – вийшла з підприємства на пенсію. Тож, я знайома із водоканалом ще з дитинства, точніше не просто знайома, а закохана в нього, бо мені тут ще з дитячих років все було цікаво, подобалася мамина робота, її колеги, гарний парк. Можна рахувати, що я виросла – на водоканалі (сміється).
Але якщо говорити серйозно, то офіційно моя робота на водоканалі почалася із вересня 2021 року. Раніше я працювала у банках: економістом кредитного відділу, начальником відділу обслуговування фізичних осіб. За фахом я економіст, фінансист. Закінчила Київський національний економічний університет. Загалом люблю точні науки, тобто коли цифри сходяться, люблю, щоб був у всьому порядок, бачити результат своєї роботи. Це як пазл – він зійшовся, і я – щаслива» – розповідає пані Вікторія.
«Водоканалівська скарбничка»
«Тут у мене своє королівство, бо тут зберігаються справжні «скарби». Всі речі, які приїжджають на водоканал – спочатку до мене поступають, а далі вже їх розподіляють по підрозділах або видають за вимогою. В мої обов’язки входить: прийняти товар, перевірити його, робота із документами/накладними. Робота – відповідальна. Важливо все ретельно перерахувати: чи відповідає накладній кількість товару, перевірити чи відповідає якість. Якщо є брак чи невідповідність – вчасно виявити та замінити.
Видаю також спецодяг та взуття нашим працівникам. Ретельно підбираю кожному за їхніми побажаннями, замірами. Бувають нестандартні ситуації – у людини був один розмір, потім вона поправилася, і тепер її форма … вже замала. Виходимо із ситуації завжди – шукаємо інший розмір, думаємо як підшити/підігнати.
Мій принцип – знайти підхід до кожного, щоб людина пішла із гарним настроєм. У нас – 650 працівників, всі різні, у всіх свої побажання. Я завжди посміхаюся, завжди намагаюся підтримати, підбадьорити наших працівників – щоб їм хотілося працювати, бо робота у них нелегка, самі знаєте».
«І обидва ліві…»
«Траплялися і смішні ситуації. Колись прийшла жінка і отримала гумові чоботи, перевірили все, 40 розмір, все добре, вона собі пішла щаслива. Проходить певний час, вертається і каже: «Щось мені один натирає…» Виявилася була розпаровка – один менший на кілька розмірів… Так само було – видали галоші, а вони – на одну ногу. Обидва ліві… Посміялися, замінили.
Довелося опановувати і технічні знання – так званий «водопровідний» сленг. Приходять якісь установки, крани, спочатку не знала як їх і розрізняти. Хлопці допомогли, пояснили. Так шо тепер ще й технічно підкована, майже як «слюсар» другого розряду (сміється).
Майбутнє своє бачу також на водоканалі. Хочеться рухатися далі, розвиватися, адже я економіст, можливо, далі перейти в якийсь відділ. Готова до нових знань. Хочеться ще більше приносити користі рідному водоканалу» – зізнається Вікторія.
Залиште свій відгук
Хочете долучитися до обговорення?Спробуйте!