Енергетиком був і його батько, і брат, тож, не дивно, що і сам Ігор Швець – обрав цю ж професію у житті. Сьогодні він працює електромонтером у нас на водоканалі і виконує надважливу місію – гарантує стале енергоживлення насосних станцій, які забезпечують місто цілодобовим водопостачанням та водовідведенням. У нашій традиційній рубриці «Обличчя водоканалу» він поділився секретами своєї професії та розповів про те, чому від неї залежить повноцінне життя всього міста.
«Енергетична» династія
«Я приїхав до Черкас із Києва. Переїхали із початком війни. За фахом я енергетик, закінчив «політех» по спеціальності, раніше працював на Київській ГЕС, теж електромонтером. На «Черкасиводоканалі» одразу дуже сподобалося: класний колектив, дуже дружні, ще вразив неймовірний парк, така краса – просто летиш на роботу… Ще приємно вразило що так багато є нового і цікавого обладнання, з яким я до того ще не стикався. Опанував все швидко. Бо люблю вчитися і пізнавати щось нове.
Я – «спадковий» енергетик (сміється). Мій брат і батько – також обрали свого часу цю професію. Так, батько ще за часів Радянського Союзу будував ГЕС у Сирії, був керівником «мехколони», у цій країні народилася і моя сестра.
Тож, я люблю цю роботу. Зараз маю 4 розряд. Як електромонтер, я обслуговую всі каналізаційні-насосні станції, генератори, це дуже серйозна і відповідальна робота. Насоси – це «серце» міста, його двигун, його сила. Багато хто не розуміє, як це все відбувається: думають – просто відкрив кран і вода потекла. Насправді, для цього постійно потрібна енергія, тобто безперебійне живлення, і саме цим ми і займаємося. І найважливіше у цій ситуації навіть не водопостачання, бо воду на крайній випадок завжди можна привезти і водовозами, а каналізація… Тут струм – просто «життєво важливий». Без струму за тиждень місто може просто потонути…» – розповідає Ігор Швец.
«Озброєні» генераторами
«Але добре, що зараз на всіх водоканалах є потужні промислові генератори. Так, це була «новинка» для нас, але ми успішно її успішно опанували Пам’ятаю, як минулого року були блекаути. То були нелегкі часи, під час перших – вся наша команда сиділа на роботі понад добу – без обіду і сну, працювали поки не відновили електропостачання. І ніхто не жалівся, не спішив додому, бо ми розуміли, що мали надвідповідальне завдання – дати людям воду, забезпечити роботу каналізації. Ми дуже вдячні Черкаській міській раді, міжнародним благодійним організаціям та партнерам, які допомогли забезпечити підприємство генераторами різної потужності, тепер ми готові до різних ситуацій» – зізнається пан Ігор.
Цікава і небезпечна
«Так, робота у нас цікава і відповідальна, але і небезпечна. Адже напруга на силових підстанціях може сягати і 10 тисяч вольт. Це смертельна небезпека, тож, важливо дотримуватися правил безпеки. І тут головне, що ти відповідаєш не лише за себе, а й за колег. Якщо один не додивився – несуть відповідальність всі. Тому так важливо, щоб команда працювала як годинник, ми дивимся один за одним, завжди підставляємо плече допомоги і підтримуємо.
І я ціную кожного зі своїх колег, які сьогодні – на вагу золота. Слюсарі, енергетики – нині в дефіциті, багато хто виїхав працювати за кордон, чимало – на фронті. Україні треба створювати такі умови, щоб ці талановиті люди – залишалися тут, працювали на благо нашої країни, підтримувати і мотивувати їх» – наголошує Ігор Станіславович.
Залиште свій відгук
Хочете долучитися до обговорення?Спробуйте!