«Ви зливаєте стоки? Тоді ми ідемо до Вас» – Василь Чорний про те, навіщо водоканалу своя власна інспекція та якими диво-приладами та секретами вона послуговується у роботі

Він легко може знайти прихований порив, а ще – порушників, які зливають стоки до каналізації. Бо він – наш місцевий водоканалівський «поліціянт». Він – це Василь Чорний, інженер-інспектор інспекції з контролю за водокористуванням та промисловим водовідведенням. За 18 років роботи Василь Іванович – вже накопичив чимало цікавих робочих історій і з радістю поділився ними у нашій традиційній рубриці «Обличчя водоканалу». Приємного прочитання!

Глобальна модернізація

«За фахом я інженер-механік, вчився в ЧДТУ. Раніше працював на «Фотоприладі» інженером-технологом, протягом 5 років. На водоканал – я прийшов 2006 році слюсарем. Прийшов і одразу потрапив на великий проект – підприємство впроваджувало реконструкцію водопровідних насосних станцій. Нам давали насосні установки і ми їздили по всьому місту, встановлювали їх. Пам’ятаю, приїжджаєш на насосну станцію – і бачиш там… купу металобрухту, все заставлене засувками старими, станція гуде – як паровоз… Потім все вирізали, міняли насосні апарати, підключали, і станція починала працювати тихо-тихо. Це так приємно бачити позитивні зміни на власні очі! А ще це оновлення принесло – колосальну економію енергоресурсів. Адже раніше у нас на станціях стояли насоси великої потужності і працювали у постійному режимі. Тобто, їх ніхто не регулював, все було вручну, на засувках, навмання… А вже після реконструкції – ми врегулювали датчики тиску і насоси почали вмикатися тоді, коли це потрібно. Це була глобальна робота, і нелегка…» – згадує Василь Іванович.  

Інспектор-першопрохідець

«Потім я працював на каналізаційних насосних станціях, був заступником начальником дільниці. Коли на водоканалі створили інспекцію з контролю за водокористуванням та промисловим водовідведенням – мене запросили туди працювати. Це був абсолютно новий підрозділ, було і цікаво, і трохи лячно, бо ми не знали, як це має працювати. Тож, ми тут були першопрохідцями.

На початку створення інспекції ми об’їжджали людей, в яких залишилися неповірені лічильники, робили приписи, пояснювали людям як їх треба повіряти/поміняти. Цікавою сторінкою робочого життя стала поява приладів, які допомагають шукати пориви. Це гео-мікрофон і трасошукач. У нас не було досвіду роботи із цим обладнанням. Вчилися на власних помилках і власному досвіді. Тобто – на ходу. Було нелегко, але ми їх підкорили (сміється). 

У роботі з  пошуками поривів, мені особисто допомагають: «чуйка», тобто інтуїція і досвід.

Також у своїй роботі у нас є ще один напрям – це контроль за стоками, тобто тим, що скидають в каналізацію наші підприємства. Відбираємо контрольні проби, лабораторія проводить аналіз. Якщо фіксуємо перевищення норми – штраф. Зараз у місті є велика проблема із автомийками, на них у Черкасах –  справжній бум. І той хімічний шампунь, яким миють авто, вони зливають в каналізацію…» – розповідає Василь Чорний.

Комунальна родина

«Екстрим у нашій роботі присутній – чи не щодня. Це така робота, яку важко прогнозувати, бо кожен день – це нові місця, нові люди, нові історії. Запам’яталась така історія цікава і повчальна: викликали на порив. Виїхала інспекція, і «аварійка», тобто наші хлопці на спецавтівці. І бригада поспішила першою доїхати на місце… І їхня машина … провалилася на асфальті… Ми тоді сміялися, що аварійники – першими за інспекцію знайшли порив (сміється). А якби не поспішали, то ми б спокійно відшукали порив за допомогою приладів і такої ситуації б не було. Тоді ж довелося викликати трактор і рятувати авто.

Ще були цікаві випадки, коли викликали на порив який «наш», а ми в підсумку, знаходили пошкоджені труби колег-комунальників (тепловиків). Таким чином ми працюємо не лише для водоканалу, а й для цілого міста. Бо ми, комунальники, одна велика команда, в якої спільне завдання – комфортне життя черкащан!» – підсумовує Василь Іванович.