У його словах — простота й щирість. У руках — потужна техніка, а в серці — любов до справи. Саме такі люди — це ті самі «тихі» герої, без яких не було стабільного міста. У нашій рубриці «Обличчя Водоканалу» ми продовжуємо знайомити вас із людьми, завдяки яким у Черкасах є вода, каналізація і порядок на мережах. Сьогодні — історія Олександра Леонідовича Коцуконя, машиніста екскаватора, який кожного дня керує потужною технікою і з любов’ю творить історію міста❤️.
«Мрія здійснилася…»
«Я ще з дитинства мріяв бути екскаваторником. У друга був іграшковий екскаватор — я йому заздрив (сміється😁). Тепер маю справжній, сучасний. Працюю на «Черкасиводоканалі» майже три роки. До цього був у Києві — теж на екскаваторі. Там копали водопровід, робили підземні комунікації. Мій батько, до речі, теж був екскаваторником. Можна сказати, у нас сімейна династія.
Робота мені подобається. Планування, благоустрій, розробка ґрунту — це все моє. Для мене ця робота не складна, бо я її люблю. Люблю допомагати нашим хлопцям, місту» – зізнається пан Олександр.
«Щодня нова локація, новий досвід…»
«На роботі не буває однакових днів. Кожного разу інше місце, інше завдання. І завжди чомусь новому вчишся. Немає такого, щоб сто відсотків усе знав — кожен день щось додає. Серед цікавих знахідок було … золото… Це ще колись в Києві копав, а хлопці потім кажуть — золото потім в траншеї знайшли! Копійка якась раритетна. Поки то єдине «золото», що я в житті відкопав» – згадує наш Олександр.
«Екскаватор — незамінна техніка на водоканалі»
«Робота на екскаваторі є щодня, з ранку до вечора. То розкопка, то благоустрій, то пісок на склад привезли — і знову екскаватор треба. У нас техніка не стоїть. Постійно в русі. Нелегко, але кожного разу цікаво – коли впорався, радію щиро! Бо все це ми робимо для міста, для його жителів, тож, відчуваю відповідальність перед всіма Черкасами і працюю з любов’ю❤️» – зізнається Олександр Леонідович
Залиште свій відгук
Хочете долучитися до обговорення?Спробуйте!